ЕКСКУРСІЇ ТА КВЕСТИ
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРІЄЮ
КІМНАТА ДОСЛІДНИЦІ(КА)
ЖИВА ЛАБОРАТОРІЯ ПУБЛІЧНОІСТОРИЧНИХ ІНІЦІАТИВ
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДОКУМЕНТАЛІСТИКА
ПЕЧА-КУЧА-ТЕКА
ПРАКТИЧНІ МАЙСТЕРКЛАСИ
СУЧАСНИЙ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ТЕАТР
ЖИВІ ІСТОРІЇ В МЕДІА ТА ЛІТЕРАТУРІ
UA
EN
LIVEHISTORY@GMAIL.COM
+3 8050 487 9787
Живі історії в медіа та літературі
За межами академічних аудиторій тим, хто працює з минулим та пам'яттю доводиться грати за правилами популярної культури, підлаштовуватися під панівні там формати.

Можна по-різному до цього ставитися, проте медіа та література, на рівні зі школою, є основними каналами, через які суспільство формує власні уявлення про минуле. Як історичне знання стає популярним? Як працюють публічні історики та популяризатори історії? Чи впливають сучасні формати на зміст та якість знань про минуле?

На ці та інші питання шукаємо відповіді в ході лекцій, дискусій та обговорень разом з істориками, популяризаторами науки, журналістами, культурологами, мистецтвознавцями.
● Взяти участь
Програма заходу
28 вересня
14:00 - 15:30 Як працює Вікіпедія, і як її використовують у війнах за історичну пам'ять. Лекція
Одна дослідниця назвала Вікіпедію «онлайн- лабораторією, де історія постійно пишеться і переписується». Вікіпедія є найбільшою енциклопедією в історії і одним з найпопулярніших у світі інформаційних ресурсів, але при цьому може виступати інструментом війн за історичну пам'ять. Адміністратор української «Вікіпедії» Антон Процюк розповість про основні принципи її роботи і покаже, як вона стає інструментом боротьби за історичну пам'ять.
Антон Процюк, Вікіпедія

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
14:00 - 15:30 Літературний роман як fiction of memory: «Мабуть Естер» Каті Петровської. Лекція
Роман «Мабуть Естер» — один з небагатьох в українській літературі, що підіймає тему Голокосту. Як у романі Каті Петровської проговорюється тема пам'яті, ідентичності? Як формат «живої історії» втілюється у наративі письменниці? У лекції озвучать концепції Аляйди Асман (я-пам'ять, мене-пам'ять), П'єра Нора (місця пам'яті), Мартіна Поллака («отруєні пейзажі») та роздуми стосовно кількох мистецьких проєктів (кінострічок та інсталяцій), що резонують із темою лекції.
Севіндж Ідрісова, культурологиня, аспірантка НМАУ ім. П. Чайковського

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
15:30 - 16:30 Як працювати з графічною новелою про сучасну історію? Воркшоп
Ми познайомимося з методикою видимого мислення і зробимо метааналіз графічної новели «Перехрестя: Дев'ять історій про війну та насильство». Видання є першою в Україні графічною розповіддю, присвяченою непростим історіям жителів Криму та Донбасу пообіч лінії розмежування.
Анна Ленчовська, ГО «Простір толерантності»

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
15:30 ― 16:30 Чи мусить дослідник юдаїки бути євреєм? Лекція
Історії двох народів — українського та єврейського — тісно переплетені. Інколи вони жили разом, інколи — поруч. Їхні мови, культури, мистецтва, політичні, історичні, релігійні реалії щільно пов'язані. Лекторка покаже слухачам окремі приклади подібних переплетень. Гості дізнаються, які дисципліни об'єднує поняття «юдаїка», й навіщо потрібно розвивати її в Україні. Їм розкажуть, хто просуває вивчення єврейських студій, і хто саме досліджує теми, пов'язані з історією, культурою й релігійним життям євреїв в Україні, а також якими є перспективи розвитку цих дисциплін.
Надія Уфімцева, аспірантка НУ «Києво-Могилянська академія», членкиня Української асоціації юдаїки

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
16:30 ― 18:00 Писати про історію в добу ютубу: пережиток чи акт спротиву? Дискусія
Інформаційний простір сповнений апокаліптичних прогнозів: друковані видання і книги скоро вимруть, читають лише останні сміливці, усі інші вже давно обирають більш красивий і простий формат відео. Водночас в Україні з'являються друковані і електронні видання про історію і культуру. Навіщо? Спробуємо розібратися.
Віталій Ляска, журнал «Локальна історія; Іван Спринь, журнал «Локальна історія»; Владлен Мараєв, програма «Історичний Контекст» на каналі «Ісландія»; Андрій Бондаренко, історик, політтехнолог; Тетяна Водотика, журнал «Місто: історія, культура, суспільство».

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
16:30 ― 18:00 Мемізація історії: стьоб чи пошук нової мови історіописання? Дискусія
Доба постмодерну та інформаційні технології нещадні до всього, що опинилося з ними в одному часопросторі. Завдяки соцмережам з'явилися меми як особливий спосіб передачі культурної інформації. Але це явище зачепило й сферу публічної репрезентації історії. На перший погляд, мем є класичним виявом стьобу — одного з основних інструментів мовної гри постмодернізму. Однак чи не є це пошуком нової мови, що є альтернативою класичним мовним засобам осмислення і репрезентації минулого? Чи у такий спосіб твориться актуальний історичний наратив?
Антон Лягуша, історик, кандидат історичних наук; Станіслав Дем'янчук, паблік «Історія України в схемах і мемах»; Людмила Ващук, ГО «Симболон. Центр середньовічних та ранньомодерних студій»

Локація: Бібліотека ім. М. Коцюбинського для дітей ЦБС Голосіївського району Києва
(Голосіївський проспект, 97А)
29 вересня
12:30 ― 13:30 «Скільки динозаврів ви викопали?»: як у суспільстві бачать та сприймають тих, хто працює з минулим. Обговорення
Люди різних професій, що пов'язані з роботою з минулим, відповідатимуть на запитання про їх діяльність, які ми зібрали від «простих людей». До прикладу, у назву винесено одне з найпопулярніших питань до археологів. Формат має потенціал продовжитись і в ході обговорення безпосередньо на локації.
Євген Синиця, археолог; Анастасія Панкова, етнологиня; Олег Магдич, музейник

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
13:30 ― 15:00 Дослідження міських периферій: від хутору до масиву. Лекція
Зазвичай вся увага краєзнавців зосереджується на центральних районах столиці. Це є цілком логічно, оскільки саме тут відбувались історичні події та залишилось більше пам'яток. І саме це дає можливості для дослідження міських периферій. Семен Широчин разом із Олександром Михайликом започаткували серію книг «Невідомі периферії Києва», де досліджують історію проникнення міста на колишні хутори, селища та незабудовані території. Чому місто розросталосяу вигляді масивів? У чому переваги мікрорайонів, та чим вони кращі за сучасну забудову? Як виникали історичні селища, що від них залишилось, та які були містобудівні амбіції радянських часів у Голосіївському районі – тема найновішої книги авторів. Ви дізнаєтесь про виникнення ВДНГ, комплексу корпусів КНУ, масивів Теремки та Теремки-2 та багато іншого.
Семен Широчин, дослідник історії радянської архітектури Києва

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
15:00 ― 16:30 «Навіщо писати про минуле, якщо можна — про майбутнє?»: історичний репортаж в Україні. Обговорення
Тавтології не оминути, але в якомусь сенсі популярна історія набирає популярності. Журналісти все частіше звертаються до тем історії та пам'яті. Однак, що дають суспільству ці історії про історію? Чи не краще писати про майбутнє? І чи можливо писати про майбутнє, не зважаючи на минуле? Як писати чи знімати на теми, пов'язані з трагічними та суперечливими історичними подіями, щодо яких суспільство не може дійти згоди? Чим узагалі займаються журналісти, які розпитують людей про те, «як було колись»: чи не профанують вони роботу усних істориків? Чи варто мати історичну освіту тим, хто пише про історію та пам'ять?
Світлана Ославська, незалежна журналістка; Антон Семиженко, журналіст-фрілансер, дописувач журналу «Локальна історія»; Альона Вишницька, незалежна журналістка, редакторка онлайн-журналу про Південь «О, море»

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
15:00 ― 16:30 Наука в маси: реалії українського історичного наукпопу. Обговорення
Останніми роками в Україні побільшало історичних науково-популярних видань. Чому це важливо? Наскільки окупною є ця справа? Чи втрачають науковість видання, стаючи більш публічними?
Кирило Галушко, «Лікбез: історичний фронт»; Тетяна Водотика, журнал «Місто: історія, культура, суспільство»; Петро Долганов, ГО «Центр «Мнемоніка»

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
16:30 ― 18:00 Історична достовірність проти художнього задуму: що важливіше в мистецькому творі? Дискусія
Вихід будь-якого історичного фільму або навіть фільму, що просто використовує естетику і популярні уявлення про минулі епохи, неодмінно супроводжується дискусіями про «справжність» показаної нам картинки. Безперечно, художній твір — це художній твір. Але мистецтво часто набагато ефективніше формує у масового споживача уявлення про минуле, ніж тонни історичних праць. В такому разі, чи має мистецький твір про минуле правдоподібно відтворювати історичну реальність? Чи варто очікувати від художнього твору, навіть історичного, стовідсоткової документальності?
Артем Папакін, історик, реконструктор; Кирило Галушко, «Лікбез: історичний фронт»; Наталія Чичасова, кураторка мистецьких проєктів, історикиня мистецтва; Наталія Івчик, ГО «Центр «Мнемоніка»

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
16:30 ― 18:00 Як говорити і писати про трагічні та контроверсійні теми?
В історії дуже багато тем, говорячи про які, складно уникнути гострих кутів. Та чи потрібно? Чи варто виставляти важкі питання минулого «за дужки»?
Тетяна Пастушенко, Центр усної історії КНУ; Володимир Бірчак, Центр досліджень визвольного руху, онлайн-видання «Історична правда», Національна комісія з питань реабілітації жертв політичних репресій; Леся Харченко, журналістка і режисерка, консультантка німецького фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ); Петро Долганов, ГО «Центр «Мнемоніка»

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
13:30 ― 19:30 Історія для дітей
Дітям важливо вчитися рефлексувати над своїми почуттями, стосунками з іншими, ситуаціями в класі. Ці рамки сприймання варто з віком розширювати до меж району, міста, країни, світу. Але починати завжди варто з себе, з питань самому собі. Розуміння себе дає ключ до розуміння інших.
Програма включатиме в себе воркшопи та різноманітні завдання на критичне мислення, візуальний аналіз, пошукову діяльність, тощо. Ми будемо вчитися бути уважними не лише до історії, а передусім один до одного, до наших особистих історій. Будемо їх розказувати за допомогою різних засобів, що будуть запропоновані на воркшопах. По результатам буде зібраний колективний «зін», самвидавний журнал.
Богдана Войтенко, практичний психолог та едукаторка

Локація: Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект, 122)
ТРАНСЛЯЦІЯ
Поділитися: