ЕКСКУРСІЇ ТА КВЕСТИ
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ІСТОРІЄЮ
КІМНАТА ДОСЛІДНИЦІ(КА)
ЖИВА ЛАБОРАТОРІЯ ПУБЛІЧНОІСТОРИЧНИХ ІНІЦІАТИВ
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДОКУМЕНТАЛІСТИКА
ПЕЧА-КУЧА-ТЕКА
ПРАКТИЧНІ МАЙСТЕРКЛАСИ
СУЧАСНИЙ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ТЕАТР
ЖИВІ ІСТОРІЇ В МЕДІА ТА ЛІТЕРАТУРІ
UA
EN
LIVEHISTORY@GMAIL.COM
+3 8050 487 9787
Сучасний документальний театр
Візуальна фіксація створює простір нашої пам'яті. Зобразити щось – це спосіб його запам'ятати, найбільш достовірний із відомих. Це образ, який породжує безліч супутніх образів – тих, що залишились за кадром, або й не існували зовсім.

Що для нас історія? Та історія, яка промовляє, спонукає, живе? Перш за все, це пам'ять – здатність відтворювати пережите, особливий модус існування не тут і не зараз, а в уявному часопросторі минулого. Водночас простір – він збурює у нас спогади, змушує ставити запитання і шукати на них відповіді. Кожен простір не існує сам по собі, він вимагає (перед)історії.

Документальна кінопрограма "Фестивалю живих історій" складається з 28 фільмів українських режисерів. Упродовж двох днів будемо дивитись, думати і говорити про видиме, але неочевидне.

День 1 "Застиглий простір" включатиме фільми, присвячені взаємодії людини і місця, розгортанню просторових перспектив у історичній нерозривності їхнього існування.

День 2 "Закарбований час" включатиме фільми, що спонукають подумати про часовий вимір людського існування, пошук власних координат через практики пам'яті.
● Взяти участь
Програма заходу
28 вересня
14:00 Розсуваючи кордони: добірка кінодосліджень живої історії (з q&a)
Кінорезультат неформальних досліджень публічного та міського простору, а також слухачів «Студій живої історії». Молоде, експериментальне, натхненне кіно про світ навколо нас, що запрошує поглянути уважніше на звичні речі.
93 (Дмитро Джулай)
Сором (Анна Ютченко, Діана Горбань)
Нотатки про бедуїнське графіті (miki-mike 665)

Локація: Кінотеатр «Братислава» (вул. Олександра Архипенка, 5)
15:00 Добірка кіно про Київ від фестивалю 86 («My street film») (з q&a)
  • 70 вулиць (Макс Лижов)
Коли село Бровари отримало статус міста, кожен третій його житель був комсомольцем чи комуністом. 60 років і три революції потому пропорція збереглася: третина вулиць далі носить назви колишньої імперії.

  • Цвєтаєвої та Маяковського (Поліна Мошенська)
Вулиця – вітальна, кінетична та сповнена різноманітних ефектів. Повсякденне життя двох вулиць із парадоксальними іменами поетів у спальному районі Києва. Сім'я вийшла на прогулянку.

  • Я на дитмайданчику (Поль Гранек)
Русанівка – це острів-мікрорайон, який населяють діти, собаки, старі та рибалки. Фільм показує іронію людського буття, затиснутого між дитмайданчиком і кладовищем домашніх тварин.

  • Серед хат (Оксана Носач)
Місто потрапило до села… Чи, може, це село опинилось посеред міста? Абсурдність співіснування двох світів в одному просторі.

  • Першим приходить Реванш (Дарина Ніколенко)
Київський іподром – типове місце постсоціалістичного простору, яке після розвалу Союзу поступово занепадало. Єдине, що робить його живим, – це парадоксальна відданість людей своїй справі.

  • Міст (Олена Москальчук, Оксана Носач)
Чи може бути таке, що частина міського ландшафту – це жива істота? Як і людина, вона має своє народження і смерть, своє сповнене подіями життя, свою долю і закинуту тиху старість. Це – Рибальский вантовий міст. А це – його спогади.

  • Вікно навпроти (Юрій Юдін)
4 місяці тому я помітив, що вікно напроти мого будинку світиться вдень, увечері, вночі й уранці. Й світло в ньому ніколи не згасає… Так починалася історія першого й дуже важливого для мене фільму.

Там знизу тихо (Ксенія Марченко)
Метро – фабрика поспіху для пасажирів. Над створенням ритму цілодобово працюють тисячі, які не поспішають не порушити план руху. Про що думає контролерка ескалатора у скляній буді під час гарячої години? Якими бачать касирки пасажирів через вікно свого окремого світу, прикрашеного вазонами? Що втрачає працівниця метро в маленькій кімнаті зі знайденими речами?

Локація:
Кінотеатр «Братислава» (вул. Олександра Архипенка, 5)
17:00 Застиглий простір: Короткий метр молодих українських режисерів (з q&a)
Фільми, присвячені взаємодії людини і місця, розгортанню просторових перспектив у історичній нерозривності їхнього існування.

  • Колір фасаду – синій (Олексій Радинський)
Флоріан Юр'єв – архітектор, художник, скрипковий майстер, теоретик і поет. На 90-му році життя йому доводиться опанувати ще одне, цілковито нове заняття. Щоб урятувати свій авторський архітектурний проєкт – київську «Летючу тарілку» – від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр'єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.

  • Діорама (Зоя Лактіонова)
Життя тече своєю буденною реальністю, але раптом щось невловиме змінює його хід. Все, що залишається — це занурюватись у спогади, в яких все зберігається недоторканно, наче в музеї.

  • Фактура змін (Марина Нікольчева)
Місця змінюються клаптиково, стихійно і не завжди безболісно. Так само, як і ментальність людей. Найскладніше у цьому процесі – наважитися зупинитися та побачити себе. Фільм розповідає історію маленької перукарні на околиці Києва (Україна), що вирішує зробити ремонт і позбутися радянської естетики. Перукарня продовжує працювати під час будівельних робіт. Її працівниці накривають меблі знеціненими пам'ятками історичних подій – прапорами Помаранчевої революції 2004 року. Відвідувачки приходять, сподіваючись отримати новий образ, і діляться абсурдними історіями життя. Ніхто навколо не піддає сумніву ці сповіді, так само як ніхто не помічає гуркіт, безлад і будівельний пил.

  • Машина сновидінь (Катя Олійник)
Енергодар – місто, що рухається в режимі електростанцій. Щодня тисячі людей повертаються до залізобетонного вулика. Після роботи Олексій, як і решта, сідає в автобус, але їде не додому. Він створює вільний простір із дерева та металу. А може, це сон?

  • Колишні (Олена Москальчук, Дмитро Бурко)
Фільм про книжковий ринок «Петрівка» у Києві та його продавців уживаних книжок.

  • Історія зимового саду (Семен Мозговий)
Історія фільму базується на долі Павільйону квітникарства колишнього ВДНГ та його літньої працівниці – Валентини Вороніної, – яка підтримує цей простір, вкладаючи туди своє життя, коли раптом приходять зміни. Після сорока п'яти років роботи її просять піти на пенсію. Та Вороніна не погоджується, бо вважає, що всі рослини без неї загинуть. Водночас група загадкових радіоестезистів знаходить біля входу в павільйон канал потужної позитивної енергії.

Локація: Кінотеатр «Братислава» (вул. Олександра Архипенка, 5)
17:00 Закарбований час: Короткий метр молодих українських режисерів
Фільми, що спонукають подумати про часовий вимір людського існування, пошук власних координат через практики пам'яті.

  • 8 годин (Лєна Шуліка)
Середньостатистичний робочий день триває 8 годин. Третину доби. Як ми витрачаємо цей час? Чи щасливі ми від цього? Що буде далі? Тут лише питання. Відповіді шукає кожен для себе сам. Шість молодих людей діляться власним досвідом і значенням цього досвіду для їхніх життів.

  • Ма (Марія Стоянова)
Мама годує синичок з вікна багатоповерхівки мікрорайону Східний і вирощує горох на дачі під Сартаною. Розказуючи про своє нехитре життя, жінка знімає на «фотік» ролики для дочки, яка живе в Києві, і якій часто не додзвонитися. Аби розмова тривала, вона підгодовує свою дорослу дитину казками та шушеребками.

  • Тимчасово недосяжна (Світлана Григоренко)
Це спроба прожити ті, вже раз прожиті без осмислення, у дитячому смутку і страху почуття. Дитячий біль, наче нерозгадана загадка та вуаль, що покривав роки дитинства й юності без спроби поговорити з мамою. Цей фільм ― освідчення мамі і самій собі.

  • Молодість 1927 (Даніель Магнер, Пауль Мельцер, Таїсія Кутузова, Світлана Дмитренко та Юлія Галета, Андрій Приймаченко)
Коли у 1944 році фронт Другої світової війни дійшов до Львівщини, Євгену Кавичу та Ярославу Мельничуку було по шістнадцять років. Євген потрапив до лав гренадерської дивізії зброї СС «Галичина», а Ярослав Мельничук, який підтримував українських націоналістів, але вирішив зачекати – спершу в евакуації, а потім у лавах Радянської армії. За сімдесят три роки чоловіки, які мешкали під час війни у сусідніх селах, зустрічаються на полі битви під Бродами, де у липні 1944 року дивізія «Галичина» протистояла радянському війську.

  • Головний експонат (Сімон Мушік, Тетяна Столярова, Аннагуль Бешареті, Анна Чуданова та Анна Ютченко, Акім Галімов)
Пам'ять міста Березань на Київщині має ім'я: Галина Рих. Півстоліття тому вчителька історії створила краєзнавчий музей і зібрала експонати для нього власноруч. Сьогодні вона – і директорка, й гід, і головний носій пам'яті про історію міста. Їй дев'яносто п'ять. За часів, коли навіть говорити про Голодомор було ризиковано, Галина Рих створила книгу пам'яті, куди записувала імена померлих від організованого радянською владою штучного голоду.

  • Мешуґе (Олеся Біда, Віка Слобода, Анастасія Іванців, Анна Ілін та Пауль Хаас, Омелян Ощудляк)
Екскурсовод Леонід Гольберг крихта за крихтою збирає, зберігає та розповідає історію євреїв міста Дрогобича. Під час Голокосту офіцер Вермахту Ебергард Гельмріх та його дружина Доната, ризикуючи життям, рятували дрогобицьких євреїв. Їхня історія, відтворена за допомогою історичної реконструкції, та сучасне життя Леоніда переплітаються у фільмі.

  • День молоді (Сергій Жулін, Дарія Гірна, Олександра Чернова, Лєна Штайнбюхель, Ліза Хофман, Богдан Кутєпов)
Понад сорок років тому в селі Вовчику на Полтавщині з'явилась аматорська кіностудія «Колос». На кіноплівках тих часів – демонстрації, суботники, колгоспні будні та свята. Минули десятиліття, й у краєзнавчому музеї, названому на честь засновника кіностудії Івана Саєнка, вирішили повернути старі плівки, які вже розсипаються, до життя. Мешканці села вперше збираються на кінопоказ, організований директоркою та сторожем музею, щоб знов побачити себе молодими. Чи згадають вони, яким було життя в Радянському Союзі поза кадром?

  • Гірчиця в садах (Пьотр Армяновський)
Олена їде додому, в село на лінії фронту в «сірій зоні» Донецької області, де провела своє дитинство. У саду, щоб будяки не лізли до сусідів, її брат посадив гірчицю. Дівчина лягає в колючу траву і згадує, які великі й смачні були колись абрикоси, вишні, груші, черешні…

  • Його Бастилія (Валерія Трещова)
Що відбувається з людиною, з пам'яті якої вирвані цілі десятиліття? Це історія життя, поставленого на «повтор», історія постійної втрати і віднайдення себе.Мій батько живе в Донецьку. Коли почалися бойові дії, його пам'ять стала погіршуватись. Тепер він не може згадати навіть події останніх 10 хвилин. Я приїжджаю додому після розлуки довжиною в рік. Розмовляю з татом, намагаючись витягнути з нього якісь спогади, знайти зачіпку серед музики, книг та сімейних історій. Віддалік лунають обстріли. Але це не найгірше. Ще важче — бачити, як втрата зв'язку з минулим поступово віддаляє батька від власної сім'ї, звужуючи світ до кількох простих та важливих речей.

Локація: Кінотеатр «Братислава» (вул. Олександра Архипенка, 5)
17:00 - 19:00 Вистава "А що там в Криму"
29 вересня
15:00 Завод (Анна Войтенко)
«Завод» ― це приклад того, як особисті враження та спогади окремих художників, підкріплені хроніками та фактологічними свідченнями, стають правдою – офіційною, цілісною, точною та відвертою історією про легенду української декоративної промисловості. Про історію зародження гончарства у Василькові, вплив художньої складової на економічне зростання виробництва, та, звісно, про Валерія та Надію Протор'євих – в об'єктиві камери Анни Войтенко у документальному фільмі «Завод».
17:00 Закарбований час: короткий метр молодих українських режисерів (з q&a)
  • 8 годин (Лєна Шуліка)
  • Ма (Марія Стоянова)
  • Тимчасово недосяжна (Світлана Григоренко)
  • Молодість 1927 (Даніель Магнер, Пауль Мельцер, Таїсія Кутузова, Світлана Дмитренко та Юлія Галета, Андрій Приймаченко)
  • Головний експонат (Сімон Мушік, Тетяна Столярова, Аннагуль Бешареті, Анна Чуданова та Анна Ютченко, Акім Галімов)
  • Мешуґе (Олеся Біда, Віка Слобода, Анастасія Іванців, Анна Ілін та Пауль Хаас, Омелян Ощудляк)
  • День молоді (Сергій Жулін, Дарія Гірна, Олександра Чернова, Лєна Штайнбюхель, Ліза Хофман, Богдан Кутєпов)
  • Гірчиця в садах (Пьотр Армяновський)
  • Його Бастилія (Валерія Трещова)

Локація: Кінотеатр «Факел» (проспект Миколи Бажана, 3А)
17:00 Застиглий простір: Короткий метр молодих українських режисерів
  • Колір фасаду – синій (Олексій Радинський)
  • Діорама (Зоя Лактіонова)
  • Фактура змін (Марина Нікольчева)
  • Машина сновидінь (Катя Олійник)
  • Колишні (Олена Москальчук, Дмитро Бурко)
  • Історія зимового саду (Семен Мозговий)
17:00 - 18:00 Щука-Риба